Закрити
Корекційно-компенсаторні можливості арт-терапії в процесі реабілітації школярів початкових класів з обмеженими освітніми можливостями
24 Березня 2016, 11:37 , Переглядів: 10426
FacebookTwitterLivejournal
Корекційно-компенсаторні можливості арт-терапії в процесі реабілітації школярів початкових класів з обмеженими освітніми можливостями Фото: uchastie.spb.ru Корекційно-компенсаторні можливості арт-терапії в процесі реабілітації школярів початкових класів з обмеженими освітніми можливостями

Використання арт-терапевтичних методів у практиці роботи вчителя-дефектолога допомагають дитині з вадами інтелектуального розвитку розширити уявлення про навколишній світ, усвідомити його цілісність. Робота учасника IV Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

Анотація

Протягом останніх років в Україні науковці та практики приділяють велику увагу розробленню та впровадженню в практику роботи спеціальних шкіл-інтернатів та реабілітаційних центрів все нових та нових методів та методик соціальної реабілітації. Однією з таких методик є арт-терапія, яка сприяє корекції та розвитку дрібної моторики, покращенню орієнтації у просторі, логічного мислення, формуванню естетичних смаків, створенню умов для психоемоційної релаксації.

Більшість дітей з вадами розумового розвитку нездатні до самовираження і самоствердження, виявлення себе як особистості. Психологи стверджують, що нездібних дітей не існує, кожен має особливі нахили до чогось. Завдання вчителя-дефектолога допомогти цій категорії дітей розкритись, виявити певні здібності, допомогти знайти своє місце у цьому світі.

Арт-педагогічні методи і засоби, що їх забезпечують, є одночасно реабілітаційними і креативно-терапевтичними засобами та методами психофізичної гармонізації розвитку дитини, оскільки охоплюють різноманітні види мистецької діяльності, що мають корекційно-компенсаторний вплив.

Використання арт-терапевтичних методів у практиці роботи вчителя-дефектолога допомагають дитині з вадами інтелектуального розвитку розширити уявлення про навколишній світ, усвідомити його цілісність.

Опис роботи

У своїй роботі велику увагу приділяю таким напрямкам арт-терапевтичного впливу як: музикотерапія, ізотерапія, казкотерапія та ігротерапія.

Цікаво та змістовно проходять роки читання з використанням музико-терапевтичних засобів. Аналізуючи зміст різних літературних текстів, які містять певні слова-поняття, спочатку знайомлю дітей з їх еталонно-акустичним образом під час читання твору вчителем, разом із учнями дізнаємося про їх значення в житті людей. Через різні види музично-естетичної діяльності та комплекс збережених аналізаторних систем закріплюємо коло асоціативних зв'язків, за допомогою яких виділяємо, групуємо і заповнюємо відсутні в досвіді дитини з вадами розумового розвитку якісні характеристики цілісних образів.

Продуктивність уроків з використанням музикотерапевтичних методів полягає перш за все в тому, що перед дітьми розкривається милозвучність української мови в текстах пісень, характер, настрій, зміст кожного твору, відчутий дитиною з обмеженими освітніми можливостями через власну творчість. Це допомагає узагальнити і систематизувати знання, поглибити їх, викликати емоційні переживання, розвинути відтворюючу уяву, сформувати ціннісні якості особистості.

Підбір музичних творів до уроків читання, малювання згідно календарно-тематичного планування, до уроків з курсу "Я і Україна" здійснюю за календарно-обрядовими та природничо-часовими принципами, відповідно до яких у художніх текстах, музичних творах розкриваються пори року і види діяльності людини, з ними пов'язані, традиційні народні свята та обряди. Під час вивчення вищезазначених тем поєдную корекційно спрямований музичний матеріал, художні твори, рухи імітаційного та ритмічного характеру, гру на дитячих шумових інструментах.

Структуру та послідовність використання засобів музико терапевтичного впливу постійно змінюю, варіюю залежно від теми, змісту та корекційної мети уроку. але майже завжди вона передбачає:

  • попередню бесіду, яка вводить дітей в тему уроку і формує потрібний словник;
  • поєднання: музика, слово, рухи (ігри, інсценізації тощо);
  • предметно-практичну діяльність (малювання, ліплення, аплікацію, моделювання);
  • різноманітну творчу діяльність (музико малювання графічне й словесне, образно-ігрову творчість, гру на дитячих шумових інструментах, придумування кінцівок до казок, оповідань, складання сенканів).

Слухання і сприймання музики знайомить дітей з кращими зразками класичної музики, дитячої вітчизняної народної і сучасної музики, сприяє вихованню культури слухача. Для заохочення і розвитку інтересу до навчання використовую і популярні дитячі пісні з мультфільмів та кінофільмів.

Уроки тематичного малювання, читання та уроки з курсу "Я і Україна" дозволяють широко використовувати музичні твори. На початку таких уроків проводжу підготовчу бесіду до даного музичного твору, налаштовую дітей на прослуховування музики, перед слуханням задаю дітям питання такого характеру: "Яка ця музика?", "Як ви гадаєте, яку пору року хотів зобразити у своєму творі композитор?" Після слухання повторюю своє питання та задаю інші, які підводять дітей до висловлювання власних думок та почуттів щодо прослуханого музичного твору.

Музику у процесі проведення уроків читання використовую як ілюстративний матеріал, що має конкретний зв'язок з темою, підсилення естетичної значущості окремих явищ, як підготовчий фактор створення емоційно-образного налаштування на сприймання програмового матеріалу.

Прослуховування та виконання музичних творів поглиблює емоційний відгук школярів з особливими освітніми потребами, робить їхні інтонації виразнішими і конкретнішими.

Одним з не менш важливих засобів арт-терапевтичного впливу є ізотерапія. Ізотерапія – це творчий акт, який дозволяє дитині відчути і зрозуміти самого себе, висловити свої думки та почуття, звільнитись від конфліктів та сильних переживань, розвинути емпатію, бути самим собою, вільно висловлювати свої думки. Малювання розвиває чуттєво-рухову координацію, вимагає взаємодії багатьох психічних функцій.

У процесі роботи дитини у технологіях ізотерапії, окрім позитивних змін у поведінці, які добре помітні через спостереження, є і наочні, видимі результати: дитячі роботи, які дуже красномовно говорять самі за себе.

Основна мета ізотерапевтичних технологій: корекція емоційно-вольової сфери дитини з вадами розумового розвитку. Окрім цього, хочеться виділити і додаткову, не менш важливу: профілактику психосоматичних захворювань, які у даний час помітно витісняють всі інші внаслідок підвищення темпу життя, збільшення емоційних перевантажень, ріст депресивних тенденцій.

Щоб навчити дитину з вадами інтелектуального розвитку раціонально користуватися своїми внутрішніми ресурсами, розвинути їх чуттєвий світ, запобігти психосоматичним розладам, намагаюсь привернути увагу до свого внутрішнього світу, навчити їх виражати, розпізнавати, регулювати свої емоції. У вирішенні всіх цих завдань незамінним помічником є саме ізотерапія.

Розпочавши свою роботу з дітьми з вадами розумового розвитку, помітила, що недорозвиток пізнавальних процесів тягне за собою відхилення не тільки в розумовій діяльності, а й у руховій, емоційно-вольовій, мовленнєвій сферах. Увага дітей з обмеженими освітніми можливостями нестійка, добре помітний недорозвиток слухової та зорової пам'яті, діти дуже погано орієнтуються у просторі та часі, відсутня наполегливість. Дрібна моторика розвинена дуже слабо, ручку тримають неправильно. У 1 класі більшість дітей розфарбовують, складають зображення з готових форм, малювати без допомоги дорослого відмовляються взагалі. Уява розвинена недостатньо, тому на питання: "На що схоже коло, квадрат? – самостійно відповісти неспроможні.

Проаналізувавши все це, я зрозуміла, що необхідний інший, новий підхід до ізодіяльності. Для себе обрала позицію вчитель-партнер. Роботу з учнями будую на основі співпраці, поважаючи особистість кожної дитини, враховуючи індивідуальні особливості. Поставила перед собою мету: допомогти дітям з вадами розумового розвитку через ізодіяльність вирішити проблеми, пов'язані з недорозвитком пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, сенсорики, моторики, прищепити впевненість в собі та в своїх силах, запалити вогник радості від творчості.

У своїй роботі використовую такі форми ізотерапевтичного впливу як створення індивідуальної творчої роботи, малювання в парі на спільному аркуші паперу, групові форми роботи – створення спільної великої роботи.

Велику увагу приділяю використанню нетрадиційних методик малювання:кляксографія, симетрія, абстрактний малюнок, малювання пальчиками, воском, ватними тампонами і т.д., в роботі використовую різноманітні матеріали: рамочки, печатки, трафарети, шаблони, палички, зубні щітки, природний матеріал, мило, свічки, паралон. Вчу дітей різноманітним технікам зображення, використовувати кожен вид зображення як окремо, так і в комплексі.

Найбільш доступним для дітей першого року навчання є пальчикове малювання. Пальчиками діти малюють дерева, квіти, гриби, тварин, особливо подобається дітям змішувати фарби, накладати їх одна на одну. Трохи пізніше діти починають малювати долонькою птахів, рослини. Це сприяє розвитку дрібної моторики, яка у дітей з вадами розумового розвитку розвинена слабо.

Дітей старшого віку вчу самостійно готувати фон для своїх майбутніх малюнків, використовуючи паралон, малярні пензлики, мильну піну, воскову крейду, парафін. Учні 3 -4 класів спеціальної школи добре справляються з колажем (поєднання аплікації, малювання, ручної праці). Для обігрування дитячих робіт широко використовую пальчиковий театр.

На уроках математики та навчання грамоти діти зафарбовували, домальовували літери та цифри, перетворювали їх на птахів, тварин, казкових героїв, ліпили букви і цифри з наступним складанням їх у слова, речення, розставляли виготовлені цифри у порядку зростання, спадання.

На уроках з курсу "Я і Україна" під час вивчення теми "Фрукти й овочі" діти виготовляли фрукти та овочі з пластиліну, робили об'ємні аплікації з природного матеріалу.

На уроках читання велику увагу приділяю тематичному малюванню, головним завданням якого є передача у малюнку сюжетного зв'язку, змісту, розкриття теми. Під час опрацювання у 3 класі розділу "Спасибі, осінь, за твої щедроти" учні відображали на папері свої враження від прочитаного у поетичних та прозових творах підручника. Під час опрацювання вищезазначеної теми школярі спостерігали за явищами природи, які були описані у художніх творах, проводились бесіди про вжиті художні образи, розглядалися відповідні ілюстрації та репродукції картин про природу, потім малювали на задану тему та аналізували готові роботи.

Cпостереження за природою здійснюємо не тільки для отримання знань про неї, для розвитку естетичного сприймання, але й з метою подальшого порівняння пейзажів, які описані у поетичних творах, з існуючими у природі. Наприклад, під час роботи над віршем Ф.Петрова "Від зими до зими" учні відгадували загадки, добирали ілюстрації до кожного рядка твору, називали ознаки кожної пори року, місяця, знаходили відповіді на запитання у тексті, порівнювали прочитане з власними спостереженнями. А під час виконання домашнього завдання у групах виготовили тематичні композиції до кожної з пір року.

Під час підсумкових уроків з читання, з курсу "Я і Україна", з основ здоров'я створюємо тематичні альбоми: "Природа рідного краю", "Зима (весна, літо, осінь) в малюнках", "Правила вуличного руху", "Світ професій", "Свійські тварини" і т.ін.

Малюючи за літературними творами, дитина згадує послідовність подій, намагається передати характер основних образів, відтворити деталі, тобто вона активно мислить і при цьому творчо підключає свої уявлення отримані в результаті попередньої навчальної діяльності, власних спостережень.

Цікавою та захоплюючою є робота над змістом казок. На уроках читання діти знайомляться зі змістом казки, проводжу бесіду за прочитаним, розігруємо казку за ролями, а на уроці малювання або трудового навчання створюємо сюжетні композиції за змістом. За готовими учнівськими роботами проводимо вибіркове читання, що дозволяє закріпити зв'язок образу і слова, проводимо гру "З якої казки", розташовуємо малюнки по порядку.

У 3 -4 класах працюємо і над більш складним видом графічного малювання тексту – екранізацією. Це робота, яка поєднує малюнок з текстом. Вона вимагає створення серій малюнків, розміщених у певній послідовності, що відповідає розвитку сюжету твору. Це колективна робота в процесі якої учні співпрацюють у різних напрямках: спільно визначають кадри, підбирають підписи до них, а іноді й музику.

Формування учня спеціальної школи-інтернату самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займає ігротерапія.

У процесі гри у дітей з особливими освітніми потребами виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Використовуючи на уроці елементи гри, помітила, що в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися.

Проводжу ігри, створюю ігрові ситуації майже на кожному уроці. Це особливо стосується 1 класу – перехідного періоду, коли діти з особливими освітніми потребами ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, знижується їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра - це один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.

Гру використовую і на початку уроку як нервово-психологічну підготовку. Такі ігри збуджують думку учня, допомагають йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра є ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, пропоную їм рухливу гру.

Ігри проводжу систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

Дидактичні ігри використовую для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих знань, для повнішого і глибшого їх осмислення, засвоєння, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

Наприклад. При формуванні взаємообернених понять "багато-мало", дітям пропоную дати Буратіно малюнки, на яких зображено багато предметів, а Незнайкові – малюнки з меншою кількістю предметів. Наступна гра передбачає самостійну діяльність учнів – вони мають розставити автомобілі в гаражі: в перший – багато, в другий – мало. Третя гра сприяє автоматизації дій: дітям пропоную самостійно намалювати багато трикутників та мало кружечків.

Гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих складних математичних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.

Наприклад, одноманітне розв’язування прикладів стомлює дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв’язування цих самих прикладів у процесі гри "Хто швидше" стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він знає, вміє.

Майже всі ігри вимагають наявності дидактичного матеріалу. Учні початкових класів спеціальної школи при проведенні дидактичної гри перевагу надають ігровій дії. Вони із задоволенням виконують дії з іграшками, яскравим дидактичним матеріалом, рухами, оплесками, переміщенням.

Основним завданням цих ігор є закріплення навиків і вмінь швидко і точно виконувати дії, а також використовувати найбільш раціональний прийом обмеження.

Під час навчання грамоти у добукварний період, формуючи поняття про склад, проводжу гру "Розсели тварин".

Ознайомивши дітей з новим звуком, проводимо гру "Злови новий звук [с]". У кожного учня — лічильні палички. Називаю слова: пасіка, рама, сон, звір, тин, Першокласники паличками показують, що новий звук с у І й III словах. Аналогічно практикуємо гру для виділення нового, ще не відомого дітям звука.

Подобається дітям і "виручати з біди" улюблених казкових героїв, як-от: "По дорозі з лісової школи Зайчик згубив букви з розрізної азбуки і тепер не може прочитати викладених слів. Хто відшукає потрібну букву? Згодом завдання для гри ускладнюються, діти будують зі складів слова, словосполучення, речення.

Перші кроки звуко-буквеного аналізу діти також починають з гри — "Сигнальники". У кожного — сигнальні картки-схеми. Вчитель називає звуки. Учні за домовленістю показують картку—сигналізують: голосний — картка з кружечком, приголосний — картка з рисочкою.

Для тренування дітей з інтелектуальною недостатністю в класифікації явищ природи за сезонами проводжу ігри з картинками, що змальовують сезонні явища в неживій природі, рослинному і тваринному світі, праці і побуті людей, наприклад, ігри «Влаштуємо виставку картин на тему Зима - літо». Правильно розподіляючи картинки за сезонами «зима - літо», діти відчувають труднощі, проте, в мотивації своїх дій вони просто описують картинку, а не відповідають на питання, чому вона відноситься до зими або літа.

Широке використання дидактичних ігор і вправ дає можливість учити дітей з вадами інтелектуального розвитку аналізувати навколишній світ, а отже, розвивати їх мислення в процесі знайомої, доступної і приємної для них діяльності.

Для розвитку уявлень про час використовую ігри "Коли це буває?", "Займи своє місце", "Що змінилося", "Дні тижня". При проведенні цих ігор використовую картинки: це зображені різні пори року, різні види діяльності людини протягом дня, картки, де записані назви пір року, місяців, днів тижня. Мета ігор – закріпити уяву про добу, рік, місяць, тиждень і уточнити відомості про годинник.

Величезні можливості дає застосування ігор під час екскурсій у природу. Розкрити перед дітьми різноманітність і красу навколишньої дійсності, привернути увагу до малопомітних, але істотних ознак рослинного і тваринного світу значно легше, якщо залучити учнів до активного емоційного сприймання.

Використання на уроці комп’ютерних ігор ("Одягни хлопчика", "Знайди пару", "Звірята лісів України", "Знайди невідповідності", "Квіточки в ряд" і т.д.) дозволяє розрядити високу емоційну напруженість і оживити навчальний процес, що особливо важливо враховуючи психологічні особливості молодшого школяра з вадами інтелектуального розвитку, у якого наглядно-образне мислення переважає над абстрактно-логічним.

Одним з важливих напрямків арт-терапевтиного впливу є казкотерапія як система передачі життєвого досвіду, розвитку соціальної чутливості, інтуїції і творчих здібностей та засіб для досягнення сприятливої атмосфери у класі, який допомагає вселити в дитину віру у власні можливості, звільнити її уяву.

Для молодших школярів спеціальної школи-інтернату казка – це не просто розповідь, а цілий світ, у якому вони живуть. Через казку таким учням набагато легше пізнати світ, зрозуміти, як необхідно діяти в певних життєвих ситуаціях.

Використання казки в педагогічній практиці дає змогу розвивати творче мислення, уяву, сприймання, мовлення, стосунки у дитячому колективі, моторику рук, артистичні здібності, збагачувати словниковий запас, допомагає у соціальній адаптації дітей з особливими потребами.

За допомогою казок дитині прищеплюється ввічливість, коректність у стосунках з людьми, працелюбність, любов до рідної землі. У казках існує чіткий поділ персонажів на добрих і злих, сутність вчинків легко розуміється дітьми і дає змогу визначити моральні якості кожної дійової особи, що дає змогу дитині самостійно зробити висновки щодо правил культури поведінки. Так, вивчаючи правила прийому гостей, використовую казку "Лисичка та Журавель".

У народних казках добре висвітлено цінність дружби, товариськості, готовності прийти на допомогу, колективізму. Саме для формування у розумово відсталих учнів вищезазначених якостей використовую казки "Цап та Баран", "Рукавичка", "Котик та Півник", "Коза-Дереза".

У народних казках чітко сформульований ідеал виховання, визначено моральні якості, притаманні культурно освіченій людині, зібрані конкретні відомості про форми і способи культурної поведінки, а також наслідки порушень визначених норм. Немає такого аспекту виховання, який би не відбився у казці. У багатьох казках йдеться про те, яка велика користь і насолода буває від праці. Часто у народних казках деталізується і сам процес праці. Так, наприклад, з казки "Півник і двоє мишенят" учням стає зрозуміло, що працьовитість завжди винагороджується, а лінь – засуджується. У процесі читання даного твору діти дізнаються і про те, як хліб потрапляє на стіл.

Майже всі казки, у світі яких проходить дитинство людини, виражають у метафоричній формі конфлікт головного героя з дійсністю, створюють в образній формі виховуючі ситуації, де герой перемагає.

Однією з актуальних проблем, яка стоїть перед педагогами-дефектологами, є проблема агресивності. Діти з інтелектуальною недостатністю – це в основному діти із неблагополучних сімей, діти, які обділені увагою батьків. Вони часто стикаються з проявами неповаги в сім'ї, брутальністю, тобто діти зі складною долею. Саме такі діти потребують найбільшої уваги, турботи про їх емоційне здоров'я, психолого-педагогічної допомоги. Дитина з особливими потребами неспроможна самостійно проаналізувати і критично оцінити свою поведінку та змінити її. Тому в роботі з розумово відсталими учнями, які мають агресивні прояви поведінки, необхідно використовувати такі засоби впливу, які б не викликали у дитини реакцій внутрішнього опору. Одним з ефективних засобів впливу на молодшого школяра спеціальної школи-інтернату і є казкотерапія.

Казка дає дітям можливість зрозуміти свої негативні емоції, що є першим кроком до керування ними,а гра у казкового позитивного чи негативного героя і є спосіб управління своєю агресією. Слухаючи, програваючи або ж вигадуючи казки, дитина ,таким чином, може дати волю своїм почуттям, виплеснути негативні емоції, зрозуміти, що як і негативний казковий герой, який знову стає добрим, вона завжди може виправити свої помилки, що немає безвихідних ситуацій.

Тексти багатьох казок легко піддаються прочитуванню в особах. Діти дуже люблять читати, передаючи голосом казкового персонажа. Перед тим, як приступити до читання казки в особах, характеризуємо кожного персонажа твору. З цією метою використовую такі дидактичні ігри: гра "Хто я?" – вчитель називає характерні ознаки, а діти відгадують, про кого йде мова; гра "Добери прислів'я" – на дошці таблиця-опора з прислів'ями,учні відбирають ті, що характеризують того чи іншого героя.

Під час роботи над казкою широко застосовую прийоми інсценізації й драматизації. Драматизовані ігри справляють на дітей величезне враження. Інсценування казки сприяє розвитку мовлення, моторики, емоційно-вольової сфери, акторських здібностей розумово відсталої дитини. Під час підготовки до інсценізації діти з задоволенням беруть участь у створенні костюмів, масок, малюють або роблять аплікації з паперу чи природного матеріалу, зображуючи улюбленого персонажа.

У ході роботи над казкою активно використовую екранізовані казки. Але не варто використовувати такі види роботи під час ознайомлення з новою казкою. Оскільки у дітей з обмеженими освітніми можливостями саме зорові аналізатори розвинені дещо краще, ніж слухові, і діти вже не сприймають казку як витвір словесного мистецтва.

Активно використовую ілюстрації до казок, які дають образно-наочне уявлення про казкових персонажів, допомагають глибше пізнати їхній характер, відтворюють навколишній світ. Зорові образи, створені ілюстраціями, легко запам'ятовуються розумово відсталими учнями і надовго залишаються у пам'яті.

Казки вчать відрізняти добро від зла, поважати правду і боротися за неї, долати труднощі і перешкоди. Всі діти люблять казки, уявляють себе на місці головних героїв, захоплюються їхніми благородними вчинками. Спираючись на запас дитячих почуттів та уявлень, намагаюсь організовувати роботу так, щоб учні зрозуміли, в міру своїх можливостей, за допомогою яких засобів художник передає свої думки, ставлення до певних персонажів, настрій від прочитаної казки.

Міцні знання діти з особливими потребами набувають тільки у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Стійкий пізнавальний інтерес дитини з особливими освітніми потребами формується під час поєднання емоційного, раціонального й ефективного у навчанні. Тому дуже важливо зробити урок для дітей цікавим і захоплюючим. Захоплені казкою, учні набагато краще засвоюють програмовий матеріал, процес навчання стає для них не важкою працею, а насолодою. Казкові ситуації на уроках створюють робочий настрій, знімають втому, допомагають підтримувати увагу дітей протягом усього уроку.

Використання казки на уроках дає можливість стимулювати пізнавальну активність дитини. Проведення уроку у формі казки захоплює учнів, робить заняття цікавим, покращує запам'ятовування навчального матеріалу. Такий урок не залишає жодного учня байдужим, змушує працювати. Казкові герої у ході уроку потрапляють у безвихідні ситуації, а діти з задоволенням приходять їм на допомогу, виконуючи водночас завдання уроку.

Розумово відсталі діти мають нестійку увагу та низьку працездатність, тому з метою активізації навчального процесу широко використовую під час вивчення програмового матеріалу подорожі в казку, що дає змогу навчати через казку. Діти з інтелектуальною недостатністю, прийшовши до школи, ще вірять, що десь живуть Колобок, Буратіно, Чебурашка і дуже задоволені, коли казкові герої приходять у гості на урок, запрошують подорожувати казковими стежками, приносять цікаві завдання, листи від вчительки Сови, телеграми від діда Буквоїда, просять врятувати їх від злого вовка або хитрої лисиці.

Під час оволодіння способами читання складів, речень важливу роль відіграють створені на уроці казкові ситуації, які спрямовані на активізацію аналітико-синтетичної діяльності дітей з інтелектуальною недостатністю. Діти з задоволенням збирають плоди з чарівної яблуні, читаючи при цьому склади, допомагають знову потоваришувати буквам, які посварилися, разом з цим вчаться зливати букви у склади, стають капітанами летючого корабля, який має назву букви, що вивчається і т. д..

Урок математики з використанням елементів казкотерапії та ігротерапії

Тема. Додавання та віднімання круглих десятків. Розв'язування задач та прикладів.

Мета. Закріплювати навички усної лічби в межах 100, продовжувати формувати вміння розв'язувати задачі та приклади на додавання та віднімання круглих десятків, визначати периметр чотирикутника; розвивати увагу, пам'ять, наочно-образне мислення, вміння аналізувати, робити висновки, узгоджувати числівники з іменниками; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: комп'ютерна презентація, схеми задач, індивідуальні картки, лічильний матеріал, геометричні фігури.

Хід уроку

І. Підготовча частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово-психологічна підготовка.

Сьогодні на урок до нас завітала ще одна гостя, а хто вона, спробуйте відгадати. (Вчитель читає загадку, а на екрані з'являється 2 слайд).

Коли вона загляне в сад,
Наллється соком виноград,
І пізні яблука ранет
Солодкі стануть, наче мед.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках, -
Все розмалює на путі,
Берізки стануть золоті!
І ми її уклінно просим:
- Заходь у гості, щедра …

(Осінь) (Слайд 3)

ІІ. Основна частина.

1. Перевірка домашнього завдання.

Золота осінь запрошує нас у подорож до своїх володінь, але перш ніж вирушити давайте перевіримо чи виконали ви домашнє завдання.

2. Оголошення теми уроку. (Слайд 4)

Сьогодні на уроці ми з вами будемо розв'язувати задачі та приклади на додавання та віднімання круглих десятків, вирушимо в подорож до осіннього лісу та зустрінемося з деякими його мешканцями, ось за таким маршрутом. (Слайд 5)

Листя жовте та червоне
легко з дерева злітає,
мов метелик нам на дошку
з тихим шелестом сідає.

І ось саме ці листочки покажуть нам дорогу до лісу, якщо ми розташуємо їх у порядку за числами у порядку зростання.

(Один учень виконує завдання на дошці).

3. Узгодження іменників з числівниками.

Поки учень виконує це завдання ми з вами дізнаємося скільки яких мешканців живе у лісі. (На екрані з'являються картки із зображенням тварин та круглими десятками. Діти називають кількість зображених тварин, узгоджуючи іменники з числівниками).

  • Назвіть по-порядку числа зображені на листочках.
  • А зараз відкриваємо зошити і записуємо число та класна робота.

4. Математичний диктант.

Запишіть числа 52, 47, 90, 15, 63, суму чисел 10 і 5, суму чисел 10 і 8, різницю чисел 20 і 10, 5 десятків, 8 десятків, 3 десятки, 10 десятків.

  • А зараз зверніть увагу на екран та перевірте чи правильно ви написали математичний диктант. (Слайд 6)

5. Усний рахунок.

Подивіться, а хто це нам зустрівся в лісі ? (Їжачки)

Обізвались їжачки
у нас на спинці – голочки,
ми носили яблука та грушки,
ще й грибів нам треба назбирати
та не можемо ми приклади порахувати.

Біля грибків є приклади, а на кошиках у їжачків – відповіді до цих прикладів. Ми повинні розв'язати ці приклади та покласти їх у відповідний кошик. (Слайди 7 – 13)

Молодці! Тепер їжачкам зима не страшна. Вони вам дуже вдячні. (Слайд 14)

Ну що ж ідемо далі.

6. Розв'язування прикладів. Колективна робота.

Аж ось тріснула гілка,
Обізвалась білка.
Я збирала жолуді й горішки
Шишок ще дістать хотіла,
Але високо вони.
Чи не допоможете мені?
  • Ну що, діти, допоможемо білочці?

Для того щоб зірвати з ялинку шишку, нам треба розв'язати приклади. (Слайд 15)

7. Фізхилинка. (Слайд 16)

Ми — листочки, ми — листочки,
На гілках ми сидимо.
Тихий вітер повіває,
Нас легесенько гойдає.
Сильний вітер налітає
І з гілок нас всіх зриває.
У повітрі ми кружляємо,
Кружляємо, кружляємо,
На землю ми сідаємо,
Сідаємо, сідаємо.

 

А ось і зайчата сірі
Сірі їстоньки хотять,
Сірі з голоду тремтять, 
Бідні зайчики голодні
Ще не снідали сьогодні.

8. Розв'язування задачі. Колективна робота.

  • А що люблять їсти зайчики? (Моркву)

Щоб нагодувати зайчиків, нам треба розв'язати задачу. (Слайд 17)

У одного зайчика було 30 морквин, а у другого було 10 морквин. Потім вони з'їли 20 морквин. Скільки морквин залишилося у зайців?

9. Розв'язування задачі. Самостійна робота. (Слайд 18)

Подивіться, а хто це вийшов нам на зустріч? (Сова) Так це мудра сова, вона працює у лісовій школі вчителькою, а нам з вами вона залишила завдання на кленових листочках.

У лісі росте 70 ялинок, кленів на 40 менше. Скільки всього дерев росте у лісі?

10. Робота з геометричним матеріалом.

Здогадайтесь, діти, кого ж іще зосталось нам зустріти? (Слайд 19)

В цього звіра є свій хист,
В цирку вправний він артист.
Клишоногий цей дивак,
Знає меду і малини смак.
Любить лапу посмоктати,
Та всю зиму тихо спати.
Грізний звір що тут казати,
Як же його діти звати?

Зараз усі ведмедики вже готуються до зими, скоро вони ляжуть спати і прокинуться тільки на весні, коли пригріє сонечко та розтане сніг. Давайте нашому ведмедику збудуємо хатинку, у якій він буде зимувати. Для цього візьміть конверти, які є у вас на партах, дістаньте геометричні фігури та складіть з них будиночок.

Обчислення периметра квадрата.

Ведмідь та Маша дуже вдячні вам, діти. Тепер їм зима не страшна. (Слайд 20)

ІІІ. Заключна частина.

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання. (Слайди 21, 22)

Розв'язати задачу.

3. Нервово-психологічне розвантаження.

Дидактична гра "Чарівні листочки".

Висновки

Отже, арт-терапія – це корекція вад за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища. Використання мною засобів арт-терапевтичного впливу на уроках у спеціальній школі-інтернаті дозволяє наповнити душу дитини відчуттям радості та насолоди. Адже тільки позитивні емоції спонукатимуть її до навчання, до нової пізнавальної діяльності. Вже сьогодні добре помітні перші успіхи моїх учнів: вони є активними учасниками загальношкільних заходів, неодноразово займали перші місця на обласному фестивалі-конкурсі «Повір у себе», всі діти добре читають, 50% вихованців класу навчаються на достатньому рівні, немає учнів, які б навчалися за індивідуальною програмою, двоє дітей змогли повернутися до навчання у загальноосвітню школу.

Використані джерела інформації

  1. Аметова Л.А. "Формирование арт-терапевтической культуры младших школьников. Сам себе арт-терапевт". М., 2003.
  2. Медведєва Є.А. Шляхи формування творчої уяви у старших дошкільників із затримкою психічного розвитку в театралізованих іграх / / Дефектологія. - 2000. - № 1.
  3. Музична терапія в корекційній роботі // Дефектолог – 2013. № 9.
  4. http://osvita.ua/school/method/teacher/2624/
Джерело: Острів знань
Автор: Демиденко Ніна Василівна, вчитель-дефектолог Городнянської спеціальної ЗОШ-інтернату І-ІІ ст. Чернігівської обл.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна