Закрити
Методичні рекомендації щодо складання індивідуальних навчальних планів для організації навчально-виховного процесу за індивідуальною формою
15 Квітня 2013, 16:58 , Переглядів: 15870
FacebookTwitterLivejournal
Методичні рекомендації щодо складання індивідуальних навчальних планів для організації навчально-виховного процесу за індивідуальною формою Фото: http://magdaandersson.se Методичні рекомендації щодо складання індивідуальних навчальних планів для організації навчально-виховного процесу за індивідуальною формою

Право на індивідуальне навчання мають учні, які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі якщо батьки, або особи що їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату).

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти та Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.01.2003 року №9/7330  індивідуальне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності. Право на індивідуальне навчання мають учні, які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі якщо батьки, або особи що їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату).

Індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти є однією з форм організації навчально-виховного  процесу  і впроваджується  для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних особливостей та   стану здоров'я, демографічної ситуації, організації  їх навчання.

Навчання осіб, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, здійснюється за індивідуальним планом, що складає вчитель,  який проводить навчання з урахуванням психофізичних особливостей учнів.           

Індивідуальний навчальний план (ІНП) – це один з найважливіших інструментів у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Індивідуальний навчальний план – це формальний документ, який містить детальну інформацію про дитину і послуги, які вона має отримувати. Він розробляється командою педагогів і фахівців та об’єднує їхні зусилля з метою розробки комплексної програми роботи з дитиною і, водночас, визначає, які саме послуги надаватиме кожний фахівець. Батьки є активними учасниками розробки індивідуального навчального плану, оскільки вони знають своїх дітей краще за інших. Індивідуальний навчальний план визначає необхідні адаптації/модифікації та слугує підґрунтям для подальшого планування навчальних занять. Він розробляється та реалізується для кожного учня з особливими освітніми потребами.

 Індивідуальні  навчальні  плани  складаються  на  основі типових  навчальних  планів,  затверджених  Міністерством освіти і науки, молоді та спорту  України. Освітній рівень учнів, які навчалися за індивідуальною формою, має відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти. Виконання індивідуального навчального плану та програм, досягнення учнів у навчанні фіксуються в окремих журналах встановленого зразка.

Кількість годин для організації  індивідуального навчання  відповідно до кількості предметів інваріантної частини навчального плану визначається наказом директора   та затверджується відповідним органом управління освітою, за умови виконання вимог Державного стандарту початкової загальної  освіти, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Розподіл кількості тижневих годин по предметах є орієнтовним. Залежно від діагнозу, інтегруватися можуть і інші навчальні предмети, як: образотворче мистецтво + музика; музика+ритміка+ЛФК; музика+ритміка+ЛФК+фізкультура і т.д.  Дуже важливим є збереження сумарної кількості годин, а саме:

  • 1 - 4 кл. – 10 год. на тиждень;
  • 5 - 9 кл. – 14 год. на тиждень;
  • 10 - 12 кл. – 16 год. на тиждень.

Компоненти індивідуального навчального плану

Під час створення індивідуального навчального плану головна увага звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і підходів, а також системи додаткових послуг, які дадуть дитині змогу успішно навчатися у звичайному класі. Зазвичай, в індивідуальному навчальному плані містяться такі компоненти:

1. Інформація про дитину загального характеру:  Ім’я дитини, її вік, адреса, телефон, імена батьків, порушення розвитку, дата зарахування дитини до школи, термін дії ІНП.

2. Поточний рівень знань і вмінь дитини. Наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень і досліджень: її вміння, сильні якості, стиль навчання (особливо якщо один зі стилів домінує), що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо. У плані має бути зазначено, що турбує батьків. Має бути наведена інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до успішного навчання у звичайному класі. Всі ці відомості мають бути максимально точними, оскільки вони є підґрунтям для подальшої розробки завдань.

3. Цілі і завдання. Саме вони мають допомогти дитині опанувати певні знання і вміння. Вони мають відповідати поточному рівневі розвитку учня. У визначенні цих цілей і завдань беруть участь всі особи, причетні до роботи з дитиною.

 Цілі – це твердження щодо бажаного результату. Вони можуть стосуватися знань, умінь, поведінки і мають бути чітко сформульовані, висловлені через позитивні твердження та бути зрозумілими всім, хто їх читає.

Завдання – це необхідні проміжні кроки на шляху до окресленої цілі, написані зрозумілими та простими термінами.Цілі мають бути визначені в усіх сферах, де спостерігаються відставання у розвитку (інтелектуальний, соціальний і емоційний розвиток, розвиток моторики, мовленнєві навички тощо).

4. Спеціальні та додаткові послуги. В навчальному плані мають бути передбачені заняття з відповідними фахівцями (з логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами).

Вчителі та фахівці співпрацюють над інтегруванням додаткових послуг у навчальний процес. Іноді учень потребує більш інтенсивних або особливих послуг, які можуть надаватися лише у відповідному середовищі (наприклад, заняття з використанням спеціальної апаратури тощо). В цьому випадку доцільно домовитися з відповідним закладом, який може надавати такі послуги. В індивідуальному навчальному плані має бути визначена кількість і тривалість занять фахівців з дитиною.

5. Адаптації/модифікації. Відповідна адаптація середовища дає змогу дітям з особливими потребами навчатися у звичайному класі. При розробці плану необхідно звернути увагу на необхідне облаштування середовища; використання належних навчальних методів, матеріали та обладнання; урахування сенсорних та інших потреб дитини.

6. Термін дії ІНП. Зазвичай, індивідуальний навчальний план розробляється на один рік. Однак, члени групи з розробки індивідуального навчального плану(батьки, адміністратор, вчитель та ін.) можуть у будь-який момент запропонувати провести збори, щоб модифікувати план або скласти новий. Це може виявитися необхідним, наприклад, якщо:

  • дитина досягла поставленої мети;
  • у дитини виникають труднощі при досягненні визначених цілей;
  • надійшло прохання збільшити кількість послуг дитині;
  • дитину переводять до іншої школи;
  • у дитини спостерігаються проблеми з поведінкою тощо.

Традиційно, розробку ІНП починають одразу після приходу дитини до класу, а термін дії плану закінчується через рік. Водночас, можна варіювати цей процес, пристосовуючи його до загального шкільного планування.

7. Інформація про прогрес дитини. Невід’ємною складовою процесу розробки ІНП є оцінка і збирання відомостей про успіхи учня. При цьому можуть збиратися зразки робіт дитини, результати спостережень, контрольні листки, описи поведінки, результати порівнянь з типовим рівнем розвитку, результати тестів тощо.

Проведення комплексної оцінки сильних і слабких сторін дитини.

Створенню індивідуального навчального плану для дитини з особливими освітніми потребами передує певний період оцінки, що дає змогу виявити особливості: поведінки, навчальних пріоритетів, конкретних вмінь, а також загального рівня розвитку учня. Ця інформація дає вчителю змогу відповідним чином побудувати навчальний процес, задовольнити потреби дітей і сприяти їхньому всебічному розвиткові. Також слід проводити формальну оцінку дітей з використанням спеціальних методик, до якої мають бути залучені батьки і фахівці. Під оцінкою слід розуміти процес збирання всебічної інформації про дитину, яка потім використовується для визначення сильних якостей учня та сфер, де він відстає. Процес оцінки має на меті визначення поточного рівня розвитку дитини, що дає змогу розробити відповідні навчальні плани та заходи. Процес оцінки учнів з особливими потребами має бути комплексним, спрямованим і більш точним, аніж процес оцінки дітей з типовим рівнем розвитку. Комплексність необхідна для того, аби найточніше визначити можливості дитини і всі сфери, де вона потребує допомоги.

До цього процесу оцінки слід залучати фахівців з кількох дисциплін. Це має бути безперервний, колективний процес систематичних спостережень та аналізу. Результати, отримані під час лише одного спостереження тільки одним фахівцем, не можуть вважатися достовірними.

Для створення ефективного індивідуального навчального плану потрібні спільні дії вчителів, батьків і фахівців. Слід запевнити батьків, що під час проведення оцінки дитини, аналізу результатів робіт увага звертатиметься на сильні якості учня; що це процес збирання інформації, яка допоможе вчителям і фахівцям працювати на користь дитини; що це засіб для розробки індивідуального плану, який повністю відповідатиме потребам дитини. Інформацію про дитину можна одержати з різних джерел – від батьків, дорослих (включаючи тих, з ким дитина живе), від самої дитини, від фахівців, які з нею працюють та інших. Фахівці можуть допомогти точніше визначити рівень розвитку та потреби дитини. Суттєво допомогти під час оцінки дитини можуть спеціалісти (логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, медики, психологи та ін.). Після завершення процесу оцінки всі, хто брав у ньому участь (вчителі, фахівці), аналізують результати.

Отримавши результати комплексної оцінки, необхідно перейти до розробки індивідуального навчального плану.

Відповідальні особи за розробку та реалізацію індивідуального навчального плану.

Індивідуальний навчальний план  складається  командою, до складу якої входять: педагоги, які працюють з  учнем;фахівці, які будуть залучені до навчально-виховного процесу, батьки дитини та керівники закладу освіти. Складений та узгоджений з усіма членами команди індивідуальний навчальний план підписується директором закладу та батьками. Відповідальність за реалізацію індивідуального плану покладається на всіх членів команди. Відстеження перебігу виконання цілей, окреслених в індивідуальному навчальному плані, покладається на заступника директора (в його обов’язки входить вирішення питань інклюзивної освіти).

 Залучення батьків до розробки та подальшої реалізації індивідуального навчального плану.

Участь батьків у розробці індивідуального навчального плану є надзвичайно важливою. Як зазначалося вище, батьки можуть надати інформацію про стан здоров’я, розвиток, інтереси, особливості поведінки дитини.

У практиці залучення родин трапляються випадки, коли батьки не хочуть брати участь у розробці індивідуального навчального плану. Причини такої поведінки можуть бути різними: від небажання приділяти час власній дитині, до недовіри членам команди, підґрунтям якої є негативний попередній досвід спілкування з фахівцями і педагогами. В будь-якому випадку батьків необхідно підбадьорювати та заохочувати до участі.

Структура навчально-корекційного заняття   (індивідуальна форма навчання):

  • психологічна підготовка (1-3 хв.);
  • логопедична розминка (3-4 хв.);
  • основна частина ( 20-25 хв.);
  • фізкультхвилинка (2 хв.);
  • заключна частина (4-6 хв.)

Корекційна спрямованість уроку передбачає:

  • уповільненість процесу навчання;
  • простіший, ніж у масовій школі, виклад навчального матеріалу;
  • надання допомоги в диференціюванні зовнішньо схожих та відмінних      об’єктів, явищ,понять;
  • наочний характер навчання;
  • предметно-практичний характер навчання;
  • залучення більш розвинутих здібностей дитини і подолання загальноїнедосконалості  сенсорної та/або інтелектуальної сфери.

Комплексний характер навчально-корекційної роботи вимагає:

  • взаємодію всіх педагогів, які працюють з учнем;
  • психолого-просвітницьку та консультативно-методичну роботу з сім’єю;
  • правильне, педагогічно  виважене ставлення до хворої  дитини, усунення  шкідливих для дитини впливів;
  • своєчасне надання логопедичної, медико-психологічної допомоги, спрямованої на виправлення порушень розвитку.

Основні завдання процесу навчально-корекційної  роботи:

  • допомогти дитині пізнати себе;
  • дати освіту, яка б відповідала її потенційним можливостям;
  • адаптувати  до соціального оточення;
  • обрати оптимальний режим інтелектуальних, емоційних, фізичних навантажень;
  • навчити її бачити світ таким, яким його бачать інші.
Автор: Семак Світлана Мирославівна, методист з дошкільної освіти та корекційної освіти
Обговорення (1)
Лю 30 Листопада 2013, 21:27
Прошу о помоши !!!!!!!!!!
Мой ребенок обучаеться "за индивидуальною формою навчання"
Мы имеем 14 часов в неделю (справка ЛКК)
Из Вашей статьи я узнала что мой ребенок должен иметь индивидуальный план обучения согласованый с родителями (подписываеться родителями и директором )
У нас такого нет , ребенок обучаеться индивидуально несколько лет
Что это вообще такое ?
Как выглядит ?
Что делать ?
Куда обращяться ?
Кто занимаеться этими вопросами ?
Киевская обл
Зарание всем спасибо
Видалити Відміна
Забанити Відміна