Закрити
Зміст і структура прогностичних умінь сурдопедагога
20 Грудня 2006, 00:00 , Переглядів: 6150
FacebookTwitterLivejournal
Зміст і структура прогностичних умінь сурдопедагога Фото: www.zor.uz Зміст і структура прогностичних умінь сурдопедагога

Для вчителів і вихователів спеціальних шкіл для дітей з різними психофізичними вадами

Одне з основних завдань нашого дослідження - визначення змісту та структури прогностичних умінь майбутнього вчителя-сурдопедагога. Спираючись на природу педагогічної прогностичної діяльності та сутність професійних педагогічних умінь, у нашому дослідженні ми виходимо з дефініції, що прогностичні вміння - це засвоєний педагогом спосіб виконання розумових дій, який дає змогу отримати випереджальну педагогічну інформацію з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Для характеристики прогностичних умінь необхідно з'ясувати їх зміст (систему) і структуру. За основу нашого дослідження нами взято, з одного боку, психолого-педагогічний аналіз праці вчителя школи глухих, з другого - характеристику прогностичної діяльності як складового компонента педагогічної роботи. Такий підхід, на нашу думку, дає змогу розкрити специфіку прогностичних професійних умінь.

Відповідно з методологічними, психолого-педагогічними і практичними обґрунтуваннями нами уточнено класифікацію змісту прогностичних умінь за такими напрямами.

  1. Прогнозування розвитку особистості глухого учня молодшого шкільного віку і його поведінки.
  2. Прогнозування вдосконалення професійної майстерності вчителя школи глухих і його педагогічної діяльності.
  3. Прогнозування розвитку системи спеціальної освіти і школи для глухих дітей.
  4. Прогнозування спеціального навчально-виховного процесу і конкретної педагогічної ситуації.

Прогнозування перебігу і результатів навчання молодших школярів.
Прогнозування перебігу і результатів виховання молодших школярів.
Прогнозування педагогічних ситуацій.

Зміст прогностичних умінь майбутнього вчителя-сурдопедагога залежить від змісту його педагогічної діяльності. У нашому дослідженні розглядаємо педагогічну діяльність у найширшому значенні, маючи на увазі не тільки діяльність, пов'язану з оптимальною реалізацією навчально-виховного процесу і створенням умов для всебічного розвитку особистості, але й діяльність науково-дослідницьку, організаційно-управлінську та соціально-педагогічну.

Практична доцільність прогнозування в педагогічній діяльності сурдопедагога полягає в його необхідності для подальшого управління навчально виховним процесом в умовах школи глухих, і, передусім, для його проектування і конструювання. Відповідно, виділяємо в конструктивно-прогностичному компоненті прогностичної діяльності вчителя школи глухих такі вміння:

  • планувати роботу, складати програми, розробляти проекти;
  • використовувати прогноз під час організації педагогічної діяльності.

Отже, проведений теоретичний аналіз літератури та практичного досвіду вчителів шкіл глухих дав нам змогу зробити висновок про те, що комплексне інтегративне прогностичне вміння майбутнього сурдопедагога формується у процесі прогностичної діяльності, структурними компонентами якої є:

  • діагностично-прогностична;
  • орієнтаційно-прогностична;
  • власне прогностична;
  • конструктивно-прогностична діяльність.

Всі вміння, з яких складається комплексне прогностичне вміння, об'єднані загальною ознакою - готовністю до прогностичної діяльності як складного інтегративного утворення. У процесі професійної діяльності майбутнього сурдопедагога педагогічний діагноз, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, створення нових образів на основі перетворення уявлень, формулювання гіпотез, конструктивна робота щодо реалізації прогнозів можуть бути самостійними діями. У нашому дослідженні вони є принципово важливі та необхідні для прогнозування і сповна характеризують операційний склад прогностичної діяльності. Це стало основою для вичленовування структури інтегративного прогностичного вміння майбутнього сурдопедагога - вчителя початкових класів школи глухих, яка подана у таблиці 1.

Таким чином розроблена структура інтегративного прогностичного вміння вчителя початкових класів школи глухих повністю відображає складну і суперечливу динаміку його прогностичної діяльності. В її основі - інтеграція діагностичних, прогностичних та управлінських показників.

Таблиця 1

Структура інтегративного прогностичного вміння майбутнього вчителя-сурдопедагога

Компонент прогностичної діяльності Складова інтегративного прогностичного вміння Операційне вміння
Діагностично прогностична діяльність 1. Уміння здійснювати професійну педагогічну діагностику, ретроспективний аналіз для визначення закономірностей розвитку об'єкта прогнозу - виділяти прогностичні завдання;
- визначати об'єкт і мету педагогічного прогнозу;
- визначати термін випередження (обрію прогнозу);
- створювати основи прогнозування;
- збирати та аналізувати інформацію про об'єкт прогнозування;
- здійснювати аналіз розвитку об'єкта прогнозування;
- виділяти фактори (причини), які впливають на об'єкт прогнозування;
- диференціювати фактори (причини) за мірою їх впливу на об'єкт педагогічного прогнозування;
- виділяти теоретичні положення для прогнозування;
- аналізувати інформацію з метою виявлення тенденцій розвитку об'єкта прогнозування
Орієнтаційно-прогностична діяльність 2. Уміння уявляти процес можливого розвитку об'єкта прогнозування на основі реконструкції та перетворення одержаних про нього уявлень - уявляти різну часову перспективу в розвитку об'єкта прогнозування;
- уявляти вірогідний процес розвитку об'єкта прогнозування;
- уявляти варіативний процес розвитку об'єкта прогнозування
Власне прогностична діяльність 3. Уміння формулювати та аналізувати педагогічні гіпотези
4. Уміння передбачати наслідки та використовувати методи екстраполяції
5. Уміння використовувати методи мисленєвого експериментування, моделювання
- визначати та формулювати педагогічні гіпотези;
- аналізувати гіпотези та оцінювати їх;
- обирати оптимальну гіпотезу;
- визначати і диференціювати причини, фактори впливу;
- визначати форми взаємозв'язку між об'єктами, що аналізуються;
- встановлювати та обґрунтовувати наслідки, поширювати встановлені закономірності, уявляти їх дію в нових умовах;
- визначати мету моделювання;
- визначати вид моделі;
- визначати реальні об'єкти з метою виділення істотних ознак об'єкта прогнозу;
- визначати характер взаємозв'язку, структури ознак;
- синтезувати отриману інформацію у вербальні конструкції, текстові і графічні моделі
Конструктивно-прогностична
діяльність
6. Уміння конструювати педагогічну діяльність з реалізації встановленого прогнозу та керувати процесом реалізації прогнозу - планувати роботу, складати програму, розробляти проекти;
- використовувати прогноз під час організації педагогічної діяльності

У процесі дослідження нами вивчалася експертна оцінка ефективності виявлених прогностичних умінь. Під час опитування досвідчені вчителі початкових класів школи для глухих дітей, які у своїй роботі використовують прогнозування як важливий компонент педагогічної роботи, кожній із складових інтегративного педагогічного уміння надавали ранги від 1 до 6. Найвагомішим умінням надавалися максимальні ранги від 6 до 1. Результати дослідження зведено в таблиці 2, де У1 - уміння здійснювати професійну діагностику, ретроспективний аналіз для визначення можливих закономірностей розвитку об'єкта прогнозу; У2 - уміння уявляти процес можливого розвитку об'єкта прогнозу; У3 - уміння формулювати та аналізувати педагогічні гіпотези; У4 - уміння передбачати наслідки та використовувати методи екстраполяції педагогічних знань, поширювати встановлені закономірності, уявляти їх дію у змінених умовах; У5 - уміння використовувати методи мисленєвого експерименту, моделювання; У6 - уміння конструювати діяльність з реалізації встановленого прогнозу та управляти процесом реалізації прогнозу; а - середнє значення із загальної суми рангів умінь (35); ??У - значення загальної суми рангів складових інтегративного прогностичного вміння (210).

Аналіз таблиці свідчить, що найбільшу суму рангів експерти відвели вмінням уявляти процес можливого розвитку об'єкта прогнозування на основі реконструкції та перетворення одержаних про нього уявлень (45); здійснювати професійну педагогічну діагностику, ретроспективний аналіз для визначення закономірностей розвитку об'єктів прогнозу (44); вміння передбачати наслідки та використовувати методи екстраполяції педагогічних знань (43). Далі, у порядку зменшення значущості, розташовуються уміння формувати та аналізувати педагогічні гіпотези (38); конструювати педагогічну діяльність з реалізації встановленого прогнозу (21); використовувати методи мисленєвого експериментування, моделювання (19).

Таблиця 2

Матриця рангів впливу складових загального інтегративного прогностичного вміння в оцінці досвідчених експертів

Експерт Складова інтегративного прогностичного вміння
У1 У2 У3 У4 У5 У6 ??У
1 6 4 3 5 1 2 21
2 2 3 5 6 4 1 21
3 5 6 4 2 1 3 21
4 4 6 5 3 2 1 21
5 5 3 4 6 1 2 21
6 4 2 6 5 3 1 21
7 6 4 3 5 1 2 21
8 1 6 4 5 2 3 21
9 5 6 1 2 3 4 21
10 6 5 3 4 1 2 21
??У 44 45 38 43 19 21 210
n = 10             ? = 35

За одержаними даними побудована гістограма результативного впливу складових інтегративного прогностичного вміння на виконання прогностичної педагогічної діяльності.

Вплив складових інтегративного прогностичного вміння на виконання прогностичної діяльності показаний на гістограмі 1.

Методом статистичного аналізу експертних оцінок визначено множинний коефіцієнт кореляції W для встановлення середнього ступеня узгодженості думок опитуваних експертів. Цей коефіцієнт обчислюється за формулою Кендалла:

де S - сума квадратів відхилень значень сум рангів складових інтегрованого прогностичного вміння (21) від середнього значення (35); n - число експертів (10); k - число прогностичних умінь (6).

Цей коефіцієнт дорівнює:

Обчислене значення коефіцієнта відповідає умові 0 < W < 1.

Значущість коефіцієнта середньої узгодженості оцінок експертів за критерієм ?і-квадрат (?2), для обчислення якого використовувалася формула:

дорівнює:

Дане значення більше, ніж табличне (16,9) для цього критерію за п'ятивідсоткового рівня значущості і відповідає числу ступенів свободи, що свідчить про достовірність результатів дослідження (Обчислення множинного коефіцієнта кореляції W та встановлення значущості одержаної величини W для n > 7 за критерієм ?i-квадрат (?2) здійснювалося нами за формулами, які подано у монографії: Рабочая книга социолога (издание 2-е переработанное и дополненное) // Под. ред Г.В. Осипова. - М.: Наука, 1983, с.188 - 189.)

Рис. 1. Гістограма результативного впливу складових інтегративного прогностичного вміння на виконання прогностичної діяльності за (оцінкою експертів)

Таким чином, на основі психолого-педагогічного аналізу роботу вчителя початкових класів школи глухих і характеристики особливостей прогностичної діяльності нами розроблена система функціональних прогностичних умінь, необхідних для професійної діяльності майбутнього сурдопедагога, основи яких формуються у студентів у процесі їх підготовки. Передумовою їх успішного формування є оволодіння базовими операційними прогностичними вміннями, які розглядаються нами як структурні компоненти загального інтегративного прогностичного вміння. Розроблена структура загального інтегративного прогностичного уміння вчителя школи глухих відображає складну і суперечливу динаміку його прогностичної діяльності. В її основі - інтеграція діагностичних, прогностичних та конструктивних показників. Найбільш результативний вплив на виконання прогностичної діяльності здійснюють такі складові інтегративного прогностичного вміння: уявлення процесу можливого розвитку об'єкта прогнозування; здійснення професійної педагогічної діагностики, передбачення наслідків та виконання методів екстраполяції педагогічних знань; формулювання й аналізування педагогічних гіпотез.

Література

  1. Брушлинский А.В. Мишление и прогнозирование. - М.: Мысль, 1979. - 230 с.
  2. Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика: методология, теория, практика. - К.: Вища школа, 1986. – 200 с.
  3. Рабочая книга социолога (издание 2-е переработанное и дополненное) // Под. ред. Г.В. Осипова. - М.: Наука, 1983, с. 188-189.
  4. Яковлева Н.М. Теория и практика педагогического творчества. - Челябинск.: ЧПИ, 1987. - 68 с.
Автор: Євгенія БОНДАР; Науково-методичний журнал "Дефектологія", № 3/2006
Видалити Відміна
Забанити Відміна