Закрити
Вивчення соціально-психологічної адаптації старшокласників допоміжної школи
18 Грудня 2006, 00:00 , Переглядів: 9994
FacebookTwitterLivejournal
Вивчення соціально-психологічної адаптації старшокласників допоміжної школи Фото: http://mizgir.com.ua Вивчення соціально-психологічної адаптації старшокласників допоміжної школи

Для вчителів і вихователів спеціальних шкіл для дітей з різними психофізичними вадами.

Відомо, що соціально-психологічна адаптація - це процес пристосування людини до умов життєдіяльності у групі. У процесі такої адаптації особа прагне досягти гармонії між умовами життєдіяльності у групі (зовнішніми) і суб'єктивними (внутрішніми). Змістом соціально-психологічної адаптації є оптимізація взаємин особистості та групи, а виявляється вона передусім у задоволенні взаєминами з однолітками, зниженій конфліктності, емоційному комфорті, відсутності тривожності й агресивності [Коробейников И.А. Нарушение развития и социальная адаптация. - М.: ПЕР СЭ, 2002. - 192 с.; Крысько В.Г. Социальная психология: словарь-справочник. - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. - 688 с.; Налчаджан А.А. Социально-психологическая адаптация личности: формы, механизмы, стратегии. - Ереван: Изд-во АН СССР, 1988. - 262 с.; Психологический словарь / авт.-сост. В.Н. Копорулина, М.Н. Смирнова, Н.О. Гордеева, Л.М. Балабанова; Под общей ред. Ю.Л. Неймера. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 640 с.; Психологический словарь / Под ред. члена-корреспондента АПН СССР В.И. Войтко. - К.: Высшая школа, 1982. - 215 с.]. Тому основними показниками соціально-психологічної адаптованості учнів слугували:

  • задоволеність взаєминами з однолітками;
  • неконфліктність;
  • емоційний комфорт;
  • відсутність тривожності;
  • відсутність агресивності.

Важливим показником соціально-психологічної адаптації є ціннісно-орієнтаційна єдність з групою та самореалізація в умовах колективу, критерієм якої слугує успішність учня у навчанні та поведінці, участь у громадських справах тощо.

Таке розуміння соціально-психологічної адаптації покладено нами в основу розробки методики дослідження, якою передбачалося використання методів опитування (тестування, анкетування, бесіда), спостереження та процедур якісної і кількісної обробки емпіричних даних.

Ми спостерігали за 112 розумово відсталими учнями 9 - 10 класів, які навчалися у допоміжних школах-інтернатах № 2, 10, 12, 16, 26 м. Києва.

Внаслідок проведеного дослідження ми отримали дані щодо особливостей соціально-психологічної адаптованості розумове відсталих старшокласників за всіма визначеними показниками.

Щодо кожного прояву соціально-психологічної адаптованості учня використовувалась шкала оцінювання, кількісний показник якого - відсоткове відношення індивідуальної оцінки прояву до максимально можливої. На основі одержаних індивідуальних оцінок кожного прояву адаптованості визначалося середнє арифметичне для всіх учнів та окремо для учнів 9 - 10 класів за формулою:

де ?1, ?2… ?n - варіанти; ?1, ?2, ... ?n - частоти варіантів; ??? - сума добутків варіантів на їх частоту; ?? - сума частот.

На основі отриманих даних, враховуючи діапазон їх кількісних оцінок, визначалася соціально-психологічна адаптованість розумово відсталих старшокласників за основними показниками: задоволеність взаєминами, неконфліктність, емоційний комфорт, відсутність тривожності й агресивності (див. табл. 1).

Виявлено, що розумово відсталі старшокласники характеризуються недостатньою соціально-психологічною адаптованістю за всіма показниками: їхні оцінки не перевищують 44,3% зі 100 можливих. Адаптивність учнів визначається за показниками у такій послідовності: відсутність агресивності (44,3%) ? задоволеність взаєминами (42,3%) ? емоційний комфорт (38,1%) ? неконфліктність (30,0%) ? відсутність тривожності (20,1%). Тобто, серед показників соціально-психологічної адаптованості найбільш сформованим (але лише на рівні 44,3%) у досліджуваних є відсутність агресивності. Саме це найбільшою мірою характеризує адаптацію розумово відсталих старшокласників до суб'єкт-суб'єктних відносин.

Отримані дані свідчать, що соціально-психологічна адаптованість розумово відсталих школярів значною мірою визначається показником "задоволеність взаєминами". Незважаючи на відносно високу оцінку адаптованості за цим показником (42,3% зі 100 можливих), розумово відсталі старшокласники характеризуються слабко вираженим сприйняттям себе у колі однолітків, їх задовольняє таке становище (яке б воно не було). Вони мають сумніви щодо власних можливостей, але їм бракує сили волі для прийняття рішень та відповідальності за них.

Ще нижчими виявилися дані щодо проявів в учнів соціально-психологічної адаптованості за такими показниками, як емоційний комфорт (38,1%) та неконфліктність (30,0%). Тобто, розумово відсталі старшокласники відчувають емоційний дискомфорт, перебуваючи серед однолітків, а це призводить до того, що учні можуть проявляти неприязне ставлення до однокласників, невпевненість у собі, замкнутість та байдуже ставлення до оточуючих. Виявлений незначний рівень неконфліктності свідчить, що під час спілкування з учителями та ровесниками учні можуть проявляти грубість та конфліктність.

Аналіз даних, зафіксованих у таблиці, свідчить: виразнішим при характеристиці соціально-психологічної адаптації у розумово відсталих старшокласників є наявність у них високого рівня тривожності (79,9%). Саме тривожність - найхарактерніша ознака їхньої соціально-психологічної дезадаптованості.

Таблиця 1

Дані щодо соціально-психологічної адаптованості розумово відсталих школярів за основними показниками (%) (за адаптованою методикою К. Роджерса і Р. Даймонда)

Показник Учні
Всі учні 9 клас 10 клас Різниця між 10 і 9 класами
1 Задоволеність взаєминами 42,3 41,4 43,3 1,9
2 Неконфліктність 30,0 25,4 34,6 9,2
3 Емоційний комфорт 38,1 35,1 41,2 6,1
4 Відсутність тривожності 20,1 19,9 20,2 0,3
5 Відсутність агресивності 44,3 43,8 44,8 1,0

Існує певна динаміка соціально-психологічної адаптованості розумово відсталих старшокласників за кожним показником (задоволеність взаєминами, неконфліктність, емоційний комфорт, відсутність тривожності та агресивності), яка спостерігається під час переходу учнів з 9 у 10 клас. Побудована на їх основі діаграма свідчить про ці зміни (рис. 1).

Рис. 1. Оцінка показників соціально-психологічної адаптованості учнів 9 та 10 класів

Соціально-психологічна адаптованість за всіма її показниками упродовж навчання у 9 та 10 класах майже не змінюється. Учні мають високий рівень тривожності. Майже незмінними лишаються агресивність та задоволеність взаєминами. Незначною мірою в учнів підвищується емоційний комфорт (на 6,1%) та неконфліктність (на 9,2%).

Для глибшого вивчення процесу соціально-психологічної адаптації розумово відсталих старшокласників було здійснено диференційоване вивчення у них тривожності, а саме таких її видів, як особистісна та реактивна. Зазначимо, що зростання рівня тривожності пов'язане з рівнем соціально-психологічної адаптованості (тобто її показником є відсутність тривожності). Отримані оцінки зазначених видів тривожності подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Дані щодо реактивної та особистісної тривожності у розумово відсталих школярів (%) (за адаптованою методикою Ч. Спілберга та Ю. Ханіна)

Вид тривожності Учні
Всі учні 9 клас 10 клас Різниця між 10 і 9 класами
1 Реактивна 77,8 76,2 79,5 3,3
2 Особистісна 83,9 83,7 84,1 0,4

Проаналізувавши дані, робимо висновок, що розумово відсталі старшокласники характеризуються значною тривожністю обох видів. Особливо виразно простежується особистісна тривожність (83,9%), тобто тривожність як відносно стала риса особистості. Розумово відсталі школярі з високим рівнем особистісної тривожності характеризуються невпевненістю в собі і своїм місцем у групі, швидкою стомлюваністю, у них спостерігаються емоційні зриви, які інколи призводять до спалахів конфліктності у міжособистісних стосунках як з однолітками, так і з учителями та оточенням.

Високою виявилась у них оцінка реактивної тривожності (77,8%). Таким учням притаманна ситуативна напруженість, порушення уваги, неспокій та, в деяких випадках, нервозність. У поведінці з однолітками спостерігаються прояви збудженості, які супроводжуються образами та погрозами іншим людям, а інколи й застосуванням фізичної сили.

Так, Василь М. має високий рівень особистісної і реактивної тривожності. Відчуття невпевненості в собі та неспокій - причина неуспішності у школі. Наведемо невеличкий сюжет реальної поведінки хлопця. Під час відповіді на уроці української літератури ніяковіє, смикає себе за одяг, бігає очима по класу, плутається в думках, будує незв'язні речення тощо. Особливо гостро учень переживає наближення екзаменаційних іспитів, вони породжують серйозні сумніви у власних можливостях, викликають емоційне напруження, яке негативно впливає на результати навчальної діяльності.

Дані дослідження стали підставою для загальної характеристики розумово відсталих старшокласників з високим рівнем реактивної та особистісної тривожності з точки зору їх соціально-психологічної дезадаптованості. Такі учні важко адаптуються у шкільному середовищі, оскільки не вірять у свої сили, упереджено чутливі у стосунках з учителями та ровесниками, болісно ставляться до покарань і похвали.

Окрім тривожності як найвиразнішого показника соціально-психологічної дезадаптованості розумове відсталих старшокласників, нами поглиблено вивчалася і агресивність (відповідно до її видів), відсутність якої найбільшою мірою характеризує адаптованість учнів.

Ми аналізували такі види агресивності: фізичну, опосередковану, роздратованість, негативізм, образу, підозру, вербальну та докори сумління. Слід зазначити, що агресивність, як і тривожність, - це зворотний показник соціально-психологічної адаптованості. Тобто, чим більші кількісні дані, тим менша соціально-психологічна адаптованість розумове відсталих старшокласників.

Отримані дані середніх оцінок різних видів агресивності розумове відсталих старшокласників подані у таблиці 3.

Незважаючи на те, що соціально-психологічна адаптованість розумово відсталих старшокласників найбільшою мірою характеризується відсутністю агресивності, ми виявили, що ця категорія учнів має загалом досить високий рівень агресивності за всіма її складовими. Агресивність у досліджуваних найбільшою мірою проявляється у вигляді підозри (60,3%), докорів сумління (60,1%), образи (59,4%), роздратованості (55,1%), вербальної агресії (55,0%), негативізму (53,3%) та фізичної агресії (52,9%). Тобто, агресивність розумово відсталих старшокласників характеризується проявами негативних почуттів за найменшого збудження, недовіри і настороженості стосовно оточення, опозиційною манерою поведінки - від пасивного опору до активної боротьби, відсутністю прояву докорів сумління тощо.

Таблиця 2

Дані щодо реактивної та особистісної тривожності у розумово відсталих школярів (%) (за адаптованою методикою Ч. Спілберга та Ю. Ханіна)

Вид агресивності Учні
Всі учні 9 клас 10 клас Різниця між 10 і 9 класами
1 Фізична 52,9 51,8 54,1 2,3
2 Опосередкована 45,5 44,4 46,7 2,3
3 Роздратованість 55,1 54,8 55,3 0,5
4 Негативізм 53,3 52,4 54,3 1,9
5 Образа 59,4 56,5 62,4 5,9
6 Підозра 60,3 60,1 60,5 0,4
7 Вербальна 55,0 54,3 55,7 1,4
8 Докори сумління 60,1 56,1 64,1 8

Наведемо приклад. У Ігоря К. на перший план виступає поведінка, яка соціальне не схвалюється колективом. Протягом останнього року він проявляв грубе ставлення до однокласників, учителів і навіть батьків, неадекватно реагував на їхні прохання про допомогу, гримасував, сварився через дрібниці, спричинював нескінченні бійки з однолітками тощо. Агресивність учня найбільше проявлялася стосовно протилежної статі, він завжди гостро реагував на зауваження, інколи застосовував фізичну силу.

Віктор К. - нервовий, постійно збуджений, вступає в конфлікти з однокласниками, грубить учителям, домашні завдання не виконує. Останнім часом агресивний до однолітків, вчителів і вихователів. На уроках не може зосередитись. Постійно нервує. Під час занять може вийти з класу без дозволу вчителя, кидає інструменти на робочому місці тощо. Під час перерви бігає по школі, б'є дітей, в деяких ситуаціях стає небезпечним для ровесників та оточення.

Аналіз даних таблиці свідчить, що у розумово відсталих старшокласників найменше проявляється опосередкована агресія (45,5% зі 100 можливих), тобто агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.

Враховуючи суть різних видів агресивності, можна зробити висновок, що більшість розумово відсталих старшокласників характеризуються стійкою опозиційною манерою поведінки, спрямованою проти звичаїв і правил, встановлених у колективі, їм притаманна недовіра і настороженість у ставленні до людей, вираження негативних почуттів як через форму (крик, верещання), так і через зміст словесних відгуків (прокляття, погрози та ін.). Вони схильні до роздратованості, грубості до людей, які їм не подобаються; їм властиві прояви імпульсивності та ворожості, які інколи можуть супроводжуватися застосуванням фізичної сили.

Для більш повної характеристики соціально-психологічної адаптованості нами були отримані дані щодо ціннісних орієнтацій розумове відсталих старшокласників, а саме таких її видів, як термінальні та інструментальні. Термінальні цінності визначають зміст життя людини, вказують, що для неї найбільш важливе, значуще, цінне. Інструментальні цінності відображають засоби, які обираються для досягнення мети у житті. Вони виступають як інструмент, за допомогою якого можливо реалізувати термінальні цінності. Дані щодо ціннісних орієнтацій розумово відсталих старшокласників подано у таблиці 4.

Ці дані свідчать про те, що розумово відсталі старшокласники характеризуються недостатньою сформованістю ціннісних орієнтацій обох видів. Зазначимо, що більш сформованими в таких учнів є термінальні цінності, але їх оцінки не перевищують 46,1% зі 100 можливих. Саме термінальні цінності розумово відсталих школярів значною мірою пов'язані з турботою про власне здоров'я, матеріальне забезпечення, незалежність у всіх видах діяльності, суспільне визнання тощо. Цінності професійної реалізації поступаються розвагам, спілкуванню з друзями, прагненням до свободи, що відображається в характерному для розумово відсталого підлітка почутті дорослості та автономності (незалежності).

Такі абстрактні цінності, як життєва мудрість, любов, впевненість у собі, пізнання, розвиток, що лежать у площині моральності, займають проміжні позиції у розумово відсталих старшокласників. Найменшою вартістю для цієї категорії учнів виступили естетичні цінності: краса природи, творчість, детермінантами яких є чутливість, уважність та бережливе ставлення до того, що відбувається навколо, споглядальність тощо.

Найменшою виявилась оцінка прояву їх інструментальних цінностей (30,0% із 100 можливих). Саме недостатня сформованість інструментальних цінностей є характерною ознакою дезадаптованості розумово відсталих старшокласників.

Таким чином, соціально-психологічна адаптованість значною мірою залежить від ціннісних орієнтацій розумово відсталих школярів і тих засобів, які вони обирають для досягнення своїх цілей. Перевага матеріальних цінностей над духовними та культурними робить дріб'язковою особистісну сутність учня. Прагнення до свободи без відповідальності за свої дії та вчинки посилює силу негативізму, відторгнення, неповаги до оточення, а отже, стає вірогідною передумовою їх дезадаптованості.

Таблиця 4

Дані щодо ціннісних орієнтацій розумово відсталих старшокласників (%) (за адаптованою методикою М. Рокича, модифікованою А. Гоштаутасом, М. Семеновим, В. Ядовим)

Вид цінностей Учні
Всі учні 9 клас 10 клас Різниця між 10 і 9 класами
1 Термінальні 46,1 45,4 46,8 1,4
2 Інструментальні 30,0 25,4 34,6 9,2

Відтак, нами виявлено переважно низький рівень соціально-психологічної адаптованості розумово відсталих старшокласників за усіма її складовими. В цілому розумово відсталі школярі, з точки зору їх соціально-психологічної дезадаптованості, характеризуються високим рівнем тривожності. Вони також значною мірою відчувають емоційний дискомфорт у колі однолітків; характеризуються конфліктністю під час спілкування та незадоволеністю існуючими стосунками у колективі; проявляють агресивність до однолітків і вчителів; вони невпевнені в собі і своїх можливостях; у них відсутнє прагнення чогось досягти в житті; вони здебільшого покладаються на віддалену життєву перспективу тощо.

Враховуючи сутність соціально-психологічної адаптованості у розумово відсталих старшокласників, дослідження передбачає проведення роботи з учнями у плані інтрапсихічному та інтерпсихічному, а саме:

  • оптимізація міжособистісних стосунків (у суб'єкт-суб'єктній системі відносин);
  • подолання невротичних проявів як показників дезадаптованості;
  • розвиток здатності до емпатії;
  • сприяння самовизначенню та ціннісно-орієнтаційній єдності з колективом.

Ірина МАТЮЩЕНКО
Науково-методичний журнал "Дефектологія", № 3/2006

Автор: Ірина МАТЮЩЕНКО, Науково-методичний журнал "Дефектологія", № 3/2006
Видалити Відміна
Забанити Відміна