Закрити
Особливості порушення дії ймовірного прогнозування мовлення в молодших школярів із затримкою психічного розвитку
17 Грудня 2006, 00:00 , Переглядів: 8973
FacebookTwitterLivejournal
Особливості порушення дії ймовірного прогнозування мовлення в молодших школярів із затримкою психічного розвитку Фото: http://vseprodutuny.com Особливості порушення дії ймовірного прогнозування мовлення в молодших школярів із затримкою психічного розвитку

Для вчителів і вихователів спеціальних шкіл для дітей з різними психофізичними вадами.

Розвитку мовлення та мислення в молодшому шкільному віці належить особлива роль. З самого початку навчання мислення та мовлення - в центрі психічного розвитку дитини, і є визначальним у системі інших психічних функцій (Л. Виготський). Дослідження дітей із ЗПР свідчать про недоліки розвитку розумової діяльності, які визначаються в несформованості таких операцій, як аналіз, синтез, порівняння, систематизація, низький рівень розвитку абстрактного мислення. Сучасні вимоги до всебічного і гармонійного розвитку підростаючого покоління висувають більш високі вимоги до мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку із ЗПР. До початку шкільного навчання діти із ЗПР достатньою мірою оволодівають комунікативною функцією мовлення, необхідною для спілкування з однолітками і дорослими. Відхилення в мовленнєвому розвитку дітей із ЗПР визначали як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Як свідчать дослідження Л. Виготського, О. Лурія, І. Марковської, В. Лебединської, Є. Соботович та інших авторів, затримка психічного розвитку різного генезису спричинює порушення мовленнєвої функції, в основі яких - недостатня сформованість як лінгвістичного, так і комунікативного компонентів мовленнєвої діяльності, що виражаються у неправильному використанні мовних елементів у процесі словотвору, розумінні складних граматичних категорій, побудові різних граматичних конструкцій під час висловлювання.

Серед таких дій особливе місце посідає операція ймовірного прогнозування, тобто вміння визначати наступні елементи мовленнєвого ланцюга на основі відповідного мовленнєвого досвіду [Марковская Й.Ф. Задержка психического развития Клиническая й нейропсихологическая диагностика – М., 1999; Соботович Е.Ф. Тищенко В.В. Програмні вимоги до корекційного навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку з вадами інтелекту – К.: Актуальна освіта, 2004 – С. 139]. Основні труднощі виникають не на рівні ситуативного, розмовного мовлення, а при його використанні в інтелектуальному процесі [Лебединский В.В. Нарушение психического развития в детском возрасте – М., 2003].

Діти із ЗПР по-різному оволодівають новим видом мовленнєвої діяльності, що пов'язано з особливостями розвитку мовленнєвих передумов - спеціальних здібностей, які обумовлюють рівень мовної компетенції.

Таким чином, діти із ЗПР до початку шкільного навчання не досягають необхідного рівня мовленнєвої готовності, що пов'язано з недостатньою сформованістю основних етапів продукування мовлення, таких як задум, програмування і побудова граматично правильного висловлювання.

Аналіз літературних даних підтвердив, що особливості комунікативного компонента мовлення у дітей із ЗПР дотепер ще недостатньо вивчені. З метою їх виявлення ми провели порівняльне дослідження стану цих процесів у дітей молодшого шкільного віку із ЗПР.

Наше експериментальне дослідження було спрямоване на вивчення стану сформованості складових комунікативного компонента мовленнєвої діяльності у молодших школярів із затримкою психічного розвитку різного генезису в класах інтенсивної педагогічної корекції. Також ми намагалися з'ясувати якість розуміння інформації, яка надається у вербальній формі, та практичне засвоєння дітьми мовлення, оскільки прогнозування здійснюється на основі мовленнєвого досвіду [Марковская Й.Ф. Задержка психического развития Клиническая й нейропсихологическая диагностика – М., 1999].

Під час роботи ми визначили такі завдання:

  • розглянути можливості самостійного прогнозування мовленнєвого висловлювання;
  • здійснити кількісну і якісну порівняльну характеристики практичного засвоєння мовлення дітьми, які навчаються в різних педагогічних умовах;
  • проаналізувати мовлення учнів із ЗПР з позиції логічного і граматичного оформлення.

Для розв'язання поставлених завдань і детальнішого вивчення особливостей мовленнєвої діяльності молодших школярів із ЗПР за основу було взято психолінгвістичну методику Є. Соботович та В. Тищенка, яка дає змогу зробити висновки про стан сформованості комунікативної функції мовлення, а точніше - простежити особливості порушення дії ймовірного прогнозування мовлення дітей цієї категорії. Мовленнєві завдання групували в три блоки, які були спрямовані на визначення стану сформованості дії ймовірного прогнозування:

  1. на фонологічному рівні;
  2. на морфологічному рівні;
  3. на синтаксичному рівні.

Враховуючи актуальність мовленнєвої підготовки дошкільників із ЗПР до навчання у школі, принципово важливо було під час дослідження дати кількісну і якісну порівняльну характеристики сформованості усного мовлення дітей двох експериментальних груп.

Дослідження проводилися на базі загальноосвітньої школи № 55 і спеціальної школи-інтернату м. Херсона. У дослідженні брали участь 21 дитина 7 - 8 років молодшого шкільного віку із ЗПР, із них 7 дітей, котрі навчаються у 1 класі ІПК загальноосвітньої школи № 55 (І експериментальна група), 14 дітей - із ЗПР, котрі навчаються у 1 класі спеціальної школи-інтернату (II експериментальна група), генезис ЗПР не враховувався.

Для зручності проведення оцінювання кількісних результатів використовували бальну систему. Оцінка 10-8 балів позначала високий рівень, 7-4 - середній рівень, 3-0 - низький рівень сформованості мовленнєвих процесів. Якість виконання діагностичних завдань оцінювалась у відсотковому відношенні.

Порівняльний кількісний аналіз сформованості дії ймовірного прогнозування мовлення молодших школярів із І та II груп, які навчаються в різних педагогічних умовах, дав змогу визначити наступні результати.

Аналізуючи стан дії ймовірного прогнозування мовлення дітей першої експериментальної групи, які навчаються в класі ІПК загальноосвітньої школи, ми відзначили середній рівень мовленнєвого розвитку від 6,86 до 7,49 бала.

Рівень сформованості дії ймовірного прогнозування дітей другої експериментальної групи характеризується досить високим рівнем (від 8,45 до 9,33 бала), незважаючи на те, що більшість учнів цієї групи у дошкільному віці не підлягали корекційному впливові.

Особливому аналізу підлягають якісні показники мовленнєвого розвитку дітей із ЗПР як першої, так і другої експериментальних груп.

Стан сформованості дії ймовірного прогнозування на фонологічному рівні може слугувати показником практичного засвоєння дітьми мовлення і здійснюється на основі їхнього мовленнєвого досвіду.

У першому блоці методик фонологічного дослідження пропонувалось три серії завдань. Мовний матеріал складався з трьох, двох і одного складів. Під час виконання завдання дитина мала продовжити почате слово (Чебураш ... (ка), моло ... (ко, ток), со ... (). Кожне складосполучення, що використовується в останньому завданні, має кілька правильних варіантів завершення.

Якісний аналіз виконання завдань дітьми другої експериментальної групи свідчить, що найлегшим для прогнозування є завдання з використанням мовного матеріалу, який має 2 - 3 початкових склади. Завдання першої серії всі діти досліджуваних груп виконали без помилок.

Результати виконання другої серії завдань викликали певні труднощі, деякі діти потребували повторного пояснення.

Кількісний аналіз сформованості дії ймовірного прогнозування

Група Синтаксичний рівень Морфологічний рівень Фонетичний рівень
I група 7,14 ± 0,51*** 6,89 ± 0,68* 7,49 ± 0,99
II група 9,33 ± 0,19 8,68 ± 0,29 8,45 ± 0,47

Аналіз результатів третьої серії завдання потребує більш детального обговорення. У процесі дослідження 21 % дітей не виконали завдання, 1 дитина відповіла неправильно, 36 % учнів побудували дво- чи трискладові слова, 36 % дітей до пропонованого складу додали лише одну фонему.

У молодших школярів першої експериментальної групи було відзначено наступні показники: у 100 % дітей виконання завдань першої та другої серії потребували допомоги педагога.

Результат виконання останньої серії завдань виявився неоднозначним: 71% учнів побудували слово з додаванням однієї фонеми, 29% утворили двоскладові слова.

Стан сформованості ймовірного прогнозування на морфологічному рівні дає змогу визначити загальну картину особливостей мовленнєвого порушення у дітей із ЗПР. Дітям пропонувалися ще три серії завдань:

  • на матеріалі суфіксів: лісови...(чок), стіль.-.(чик)
  • прогнозування на матеріалі префіксів: при...(біг, ніс)
  • на матеріалі запропонованого кореня слова: ліс...(ок, очок, ник)

Аналіз прогнозування результату у першій експериментальній групі на морфологічному рівні за допомогою суфіксів дав змогу зробити висновки: на 100% виконали завдання двоє учнів, в інших дітей спостерігалися наступні помилки:

  • утворювали слова за допомогою іншого зменшувального суфікса;
  • подавали слова у незмінному вигляді;
  • утворювали слова за допомогою суфіксів, які надавали слову іншого семантичного значення (лісний, лісник).

Учні другої експериментальної групи впоралися із завданням на 100% без ускладнень.

Під час прогнозування за допомогою префіксів всі діти першої і другої експериментальних груп дали правильні відповіді на запропоноване завдання.

Виконуючи дію прогнозування на матеріалі запропонованого кореня, одна дитина першої експериментальної групи не змогла дати жодної правильної відповіді, інші діти від спільного кореня утворили по два-три слова.

Учні другої експериментальної групи утворили по кілька однокореневих слів, в тому числі спостерігались такі відповіді: лісом, маленький лісочок, лісток.

Під час дослідження стану ймовірного прогнозування на синтаксичному рівні зміст завдань складався з доповнення речення однорідними членами - додатками, присудками: Влітку сонечко ... (світить, гріє); доповнення речення різними граматичними конструкціями: Діти у лісі ... (збирали гриби, гралися на галявині).

Варто зазначити, що діти як першої, так і другої експериментальних груп за незначної допомоги педагога на 100% правильно виконали всі запропоновані вправи. Деякі учні, орієнтуючись на свої уявлення та мовленнєвий досвід, дали такі відповіді: промінчики пускає, прокинулось.

Внаслідок проведеного кількісного аналізу дослідження ми дійшли висновку, що показниками сформованості дії ймовірного прогнозування мовлення на синтаксичному, морфологічному та фонетичному рівнях у дітей, які навчаються у спеціальній школі-інтернаті, кращі, ніж показники дітей класів ШК загальноосвітньої школи. Це свідчить про те, що систематичний комплексний, компетентний корекційний вплив на дітей цієї категорії дає позитивні результати.

Аналізуючи якісні результати сформованості цієї мовленнєвої функції, ми дійшли висновку, що порушення виявляється у неточності та недосконалості відповідей учнів. Це пов'язано із затримкою розвитку розумових процесів, які, в свою чергу, порушують засвоєння та використання мовлення.

Таким чином, дія ймовірного прогнозування мовлення на різних рівнях досить розвинена у дітей молодшого шкільного віку із ЗПР, але, на нашу думку, враховуючи різні показники сформованості цього процесу в дітей, які навчаються в різних педагогічних умовах, і для кращого розуміння визначених результатів, мовленнєва діяльність учнів зазначеної категорії потребує детальнішого обстеження та обговорення.

Автор: Ірина ГЛУЩЕНКО, Науково-методичний журнал "Дефектологія", 3/2006.
Видалити Відміна
Забанити Відміна